Опис досвіду роботи

Анотація

власного досвіду роботи у сфері позашкільної освіти

Морикіт Світлани Мирославівни, керівника гуртків

вокально-естрадної студії «Золотий Орфей»

та театральної студії «Ого-го!»

(за період 2007-2014 н. р.)

Розвиток творчих здібностей дітей засобами музичного та театрального мистецтва

                                           «У справжнього вчителя – найважче і       

                                           найрадісніше життя, трепетно хвилююча і

                                           болісно складна творчість, незбагненно тонкі і

                                           вічновдосконалювані інструменти, якими він діє

                                           на дитячу душу» (В.Сухомлинський)

                                               

На сучасному етапі позашкільна освіта виступає важливим фактором у реалізації дітей як частини суспільства, як неповторної індивідуальності зі своїми творчими пошуками, поглядами, запитами, засобами та потребами самореалізації.

Зміст роботи керівника гуртка визначає широкий, різноманітний, складний спектр науково-педагогічної діяльності, що будується за такими принципами: гуманізація, диференціація та індивідуалізація навчально-виховного процесу, безперервність, свідомість, активність, творча ініціатива, самостійність, осмислена дисципліна і відповідальність, зв’язок навчання з життям, трудовою діяльністю тощо. Педагог повинен досліджувати, впроваджувати передовий досвід у практику роботи, знаходитись в активному педагогічному пошуку, сприяти розвиткові висококультурного, духовного оточення, прищеплювати повагу до людини, виховувати естетичний смак, нести дітям знання, любов, радість, спокій, бути справжнім прикладом та учителем життя для своїх вихованців.

Тема досвіду: розвиток творчих здібностей дітей засобами музичного та театрального мистецтва.

Актуальність досвіду:  

Ознайомлення дітей з мистецтвом і творчістю є основним чинником формування естетики, культури поведінки, як невід’ємних складових  духовності, здатності до зміни навколишнього середовища, стосунків між людьми, пошуку гармонії між собою і світом прекрасного.

Заняття у вокально-естрадній та театральній студіях надають можливість впливу на світогляд та вподобання дітей і юнацтва, адже тут вони пізнають життя через світ музики, театру, черпають знання про традиції, звичаї і побут українців, історію рідної землі.

Досвід роботи доводить, що заняття дітей та молоді у вокально-естрадній, театральній студіях дозволяють реалізувати головну мету виховання – всебічний і гармонійний розвиток людини, ознайомлюють дітей з мистецтвом і творчістю. Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали, що яскраво виражаються в мистецькій творчості. Для такого втілення необхідна й визначальна умова творчості – вміння неповторно і глибинно передати у будь-якому творі свої думки, почуття через призму художнього світосприйняття.

Виховання в учасників вокально-естрадної і театральної студій естетичної культури відбувається в тісному зв’язку з формуванням у них уявлення про цілісну картину світу. Аналіз своєрідності мови і музики, театру, художнього слова, програм, підручників, методичних посібників з цих предметів, що передбачають виявлення спільності мовної і музичної інтонацій, засобів їх виразності, жанрової природи літературного й музичного твору, створює сприятливі умови для виховання емоційної культури вихованців.

Робота з дітьми на заняттях вокально-естрадної та театральної студій має розвиваючу та оздоровчу спрямованість, що дає можливість зберегти психічне здоров’я вихованців, збагатити їх емоційний досвід, навчити розрізняти красиве і потворне, позитивно ставитись до себе.

Технологія формування творчої особистості

«Краса, - могутній засіб виховання чутливості душі, вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса – це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Краса – це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе» –  зазначав В. Сухомлинський.

Головною метою розвитку творчої особистості є якомога повніше розкрити здібності та можливості дитини, сприяти її самовираженню та саморозкриттю. Основними навчально-виховними якостями, що складають підґрунтя розвитку творчої і креативної особистості, є її активність, прагнення до самореалізації, використання нових ідей, задумів, підходів, рішень тощо. Заняття у вокально-естрадній та театральній студіях сприяють ознайомленню дітей з сучасними тенденціями творчості відомих музикантів, композиторів, музикознавців, акторів, митців, вивченню народознавства (гуцульщинознавства). Основною метою цих занять є відкрити в учнів творчий потенціал, який сприяє їхній реалізації у навколишньому середовищі.

Актуальність теми зумовлена необхідністю популяризувати, розповсюджувати та зберігати цінності, духовні надбання українського народу в галузях мистецтва, творчості та освіти. Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Генераторами та послідовниками такої думки слід вважати педагогів М.Монтеня та  О.Декроля. Відомий педагог Генріх Шаррельман у одній зі своїх праць стверджував, що «навчання повинно викликати в дітей радісне світосприйняття, а цьому можуть прислужитися різні види самостійних творчих робіт». Домогтися результату на практиці дозволяє дотримання принципів навчально-виховного процесу, які , сприяють формуванню творчих здібностей учнів:

-                           принцип самоорганізації,;

-                            принцип розвитку, який передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців;

-                           принцип самодіяльності, що має на меті діяльнісний підхід, коли діти відчувають себе співучасниками навчального процесу.

Кожна дитина – неповторна індивідуальність, що відзначається своїм унікальним набором творчих якостей. Тому якомога активніше намагаюся стимулювати розвиток здібностей дитини, що покликані сприяти її успішній творчій діяльності. Ефективність і якість роботи студій досягається перш за все працею над собою і своїми помилками, постійним пошуком та підбором цікавого матеріалу, репертуару, відвідування творчих мистецьких заходів, використання елементів гуцульщинознавства тощо. В навчанні використовуються різноманітні форми і методи навчально-виховного процесу: прослуховування, опитування для кращого засвоєння вивченого матеріалу, слухові диктанти, аналіз музичних та драматичних творів, концертна діяльність, постановка спектаклів, ознайомлення із фольклором та народною творчістю, демонстрування наочного та ілюстративного матеріалів, аудіо- та відеозаписи.

Творча особистість – це людина, яка у змозі реалізувати свої індивідуальні потреби та можливості, має нетрадиційне самостійне мислення, багатий духовний світ, уміє пізнавати, бачити навколишнє оточення, створює щось нове, оригінальне, неповторне. Для того, щоб сформувати таку особистість в умовах позашкільного навчального закладу, створюю належні педагогічні умови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, задоволення навчальних потреб, використовую особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-пізнавального процесу задля ефективності навчання, розвитку та виховання кожного учня.

Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерний. З метою розвитку творчих здібностей враховую сукупність взаємопов’язаних між собою сторін: зміст навчального матеріалу, систему творчих завдань, організацію навчально-пізнавальної діяльності, організацію творчої діяльності. Варто зазначити, що надзвичайно важливим фактором для генерування та реалізації нових ідей, творчих задумів є створення на заняттях творчої атмосфери, заглиблення в яку дає учням потужний стимул до творчості. Організація роботи вихованців над творчими завданнями – це спроба знайти відповідний спосіб самовираження. Для того, щоб почати розвивати творчі здібності, формую в учнів певний, «початковий», рівень цих здібностей, а вже згодом – відповідні риси характеру, притаманні творчій особистості, створюю мотиви для творчих виявів в учнів, дбаю про успішність кожного в певній сфері.

Розвиток творчих здібностей через систему творчих завдань передбачає тренування, а також вироблення комбінаторних умінь та навичок, що є основою творчості, якої не тільки можна, а й треба навчати. Будь-які навички можуть бути сформовані тільки у практичній діяльності та є результатом багаторазових дій. Опора на емоційність, образність, власний досвід – це кращий шлях розвитку творчої особистості. Для розвитку творчого мислення на гурткових заняттях пропоную учням комплексні творчі завдання, пов’язані з розвитком уваги, спостережливості, мислення. Отже, знання, отримані з будь-якої теми, не є кінцевою метою, а засобом для подальшого розвитку творчих здібностей учнів, можливістю практичного втілення в життя.

Заняття в гуртку є особистісно-орієнтованими, спрямованими на покращення якості дитячого життя на основі творчості вихованців і педагога, принципів самореалізації, максимального збільшення соціального досвіду дитини; духовної єдності особистості  і колективу у спільній цікавій діяльності і відпочинку.

Найпоширенішою формою навчально-виховного процесу є урок (заняття), де не лише прищеплюються знання, але й розкриваються, формуються та реалізуються особистісні якості вихованців. Для більшої ефективності заняття будую на принципах науковості, системності, оптимальності та можливості відтворення. Відсутність чіткої регламентації форм та методів, інші характеристики організації позашкільного закладу приваблюють дітей.

Практикую типи занять: традиційні (засвоєння нового матеріалу; формування практичних умінь та навичок; узагальнення; підсумкове заняття; комбіноване заняття); нетрадиційні (урок-вистава, урок-естафета, урок-творчий звіт, урок-фантазія, урок-конкурс, урок-рольова гра, урок-казка, урок-подорож, урок-ділова гра тощо). Структура занять вокально-естрадної студії передбачає такі етапи: повідомлення теми, мети і завдань заняття; актуалізація опорних знань, навичок і вмінь учнів; мотивація навчально-пізнавальної діяльності; розминка; робота над етюдами; виконання практичної роботи під керівництвом педагога; самостійна робота; обговорення й теоретична інтерпретація отриманих результатів, рефлексія, узагальнення. Зокрема, основна увага приділяється практичній частині, яка полягає у застосуванні сформованих раніше вмінь і навичок, узагальненні й систематизації теоретичних знань, засвоєнні елементарних методів творчо-пошукової роботи з певної теми.

Активізую навчально-пізнавальну діяльність вихованців, створюю умови для навчання як спільної діяльності педагога та вихованців. З цією метою практикую уроки-тренінги, що передбачають навчальний процес за умови активної взаємодії всіх учнів у ході заняття в малих групах, де відбувається розподіл ролей, чітке виконання обов'язків учасників. Під час тренінгів відбувається моделювання ситуацій, діти набувають знань та розвивають навички. Участь дитини у тренінгах дає змогу їй вільно почуватися в життєвих ситуаціях, бути впевненою, досягати успіхів у житті.

Зовнішнім вираженням узгодженої діяльності педагога та вихованців є групові та індивідуальні форми організації навчання. Кожне гурткове заняття будую так, щоб дитина захотіла знову його відвідувати. Тому використовую в роботі інтерактивні методи навчання, ігрову діяльність, адже вони мають багато переваг: у роботі задіяні всі діти, вихованці вчаться працювати у групах, формується доброзичливе ставлення один до одного, кожна дитина має можливість висловити свою думку, створюється «ситуація успіху», опановується  більше матеріалу, формуються навички толерантного спілкування, вирішення проблемних ситуацій.

Серед традиційних методів навчання переважають практичний (вправи, рольові ігри, сюжетно-рольові ігри, етюди, тренаж, слуховий диктант), наочний (ілюстрація, демонстрація, спостереження, перегляд відеозаписів вистав, пантомімічних етюдів, театральних постановок тощо), словесний (розповідь, пояснення, бесіда, аналіз музичних творів, фольклорні дослідження та ін.), відео-метод). Мають місце в практичній роботі керівника гуртків методи за призначенням: набуття знань, формування умінь і навичок, використання знань, творча діяльність, закріплення, перевірка знань, умінь і навичок), методи за типом (характером) пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний виклад, пошуковий або евристичний метод, дослідницький.

За дидактичними завданнями:

- методи, що сприяють початковому засвоєнню навчального матеріалу (інформаційно-розвиваючі методи (усний виклад учителя, бесіда); евристично-пошукові методи навчання (евристична бесіда, диспут); дослідницький метод);

- методи, що сприяють закріпленню і вдосконаленню набутих знань (вправи, тренаж, театральний етюд, слуховий диктант, театральна постановка, концертна діяльність, прослуховування тощо).

Не менш важливими є методи стимулювання і мотивації навчання: пізнавальні ігри («Вікторина», «Переказ по колу», «Казкарі», «Пошта» та ін.); навчальні дискусії («Світове визнання української музики», «Значимість українського кіно», «Поп-музика чи народна» тощо); створення ситуацій емоційно-моральних переживань; створення ситуацій зайнятості, пізнавальної новизни; методи стимулювання почуття обов'язку і відповідальності; переконання в значущості навчання; вправи, спрямовані на виконання вимог; заохочення в навчанні.

Нові орієнтації й цінності сучасної освіти обумовили необхідність розуміти вихованця як індивідуальну можливість із відповідною своєрідністю сприймання, мислення, пам'яті, уяви, інтересів, нахилів, здібностей. Глибоке знання індивідуальних особливостей учня сприяє вирішенню двох завдань, взаємопов'язаних між собою:

- індивідуалізації – підтримки і розвитку одиничного, особливого, своєрідного як потенціалу особистості;

- соціалізації – адаптації у соціальному середовищі і самореалізації особистості в ньому.

Індивідуалізацією навчання слід вважати систему засобів, яка сприяє усвідомленню учнем своїх сильних і слабких можливостей навчання, підтримці і розвитку самобутності з метою самостійного вибору власних стилів навчання. Вона сприяє розвитку самосвідомості, самостійності та відповідальності.

Індивідуалізація передбачає:

- індивідуально орієнтовану допомогу вихованцям в усвідомленні власних потреб, інтересів та цілей навчання;

- створення умов для вільної реалізації закладених природою здібностей і можливостей;

- підтримку дитини у творчому самовтіленні;

- підтримку у рефлексії.

Практикую такі способи індивідуалізації навчання: під час пояснення нового матеріалу чи розучування нових музичних, драматичних творів звертаю увагу на тих учнів, для яких вони можуть бути незрозумілими; під час самостійної роботи допомагаю навідними запитаннями відстаючим учням, підбадьорюю їх. Це дозволяє враховувати темпи роботи кожного учня, його підготовленість, створює можливості для диференціації завдань, забезпечення відносної самостійності. Але потребує значних затрат часу і зусиль педагога.

Особливе значення відводжу пошуковій творчій діяльності вихованців, які займаються збором, систематизацією, узагальненням краєзнавчого (фольклорного) матеріалу, підготовкою гуртківцями пошукових творчих робіт. Кінцевий результат вихованці демонструють на районному та регіональному зльотах обдарованої учнівської молоді.

Реалізувати вказані завдання допомагають структурування змісту й форм навчального заняття. До таких занять належать: інтегровані заняття, на яких матеріал кількох тем подають блоками; бінарні заняття, які ставлять за мету поєднати матеріал кількох предметів.

Організовуючи групову діяльність на занятті, чітко формулюю завдання, які мають бути проблемними, спонукаю учнів до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів вирішення тієї чи іншої ситуації.

Надзвичайно цікавими і результативними є комплексні, комбіновані, тематичні, інтегровані, сюжетні та сюжетно-ігрові види занять, на яких діти не лише здобувають відповідні знання з обраного виду діяльності, але й пізнають інші допоміжні види та жанри мистецтва, вдосконалюють набуті знання.

Важливе значення надаю наочно-технічному забезпеченню заняття. Використовую інформаційні, мультимедійні, комп’ютерні засоби навчання та виховання.

Отже, як творчий учитель постійно шукаю шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу, що сприяє розв'язанню низки завдань, передусім, – підвищення виховної ролі, формування національної самосвідомості учнів, моральних, правових, трудових, естетичних якостей особистості.

Результати участі педагога та вихованців у Всеукраїнських, регіональних, районних, місцевих творчих конкурсах, виставках, змаганнях, семінарах (за період 2008 – 2015 н. р.).

Досвід роботи педагога розкриває шляхи створення та забезпечення умов для розвитку їх нахилів, здібностей та максимально широкої реалізації потенціалу інтелектуального та творчого зростання вихованців.

Як керівник гуртка, я постійно перебуваю у творчому пошуку та спонукаю до нього дітей. За період 2008 – 2014 н. р. вихованці брали активну участь у конкурсах, фестивалях, тематичних заходах різних рівнів:

-                       Яремин Олександра – диплом за участь у Міжнародному телевізійному конкурсі «Південний експрес» (2008 р., 3 місце); диплом за участь у Міжнаціональному фестивалі «Мигівські передзвони» (2008 р., 1 місце);

-                       Дебринюк Роман – диплом за участь у конкурсі творчих робіт IV районного Зльоту обдарованої учнівської молоді у номінації «Юні митці музичного та образотворчого мистецтва» (2009 р., 2 місце); грамота за участь у районному фестивалі дитячої та юнацької творчості «Дивограй» у номінації «Монолог» (2009 р., 1 місце); призер районного Зльоту обдарованої учнівської молоді в номінації «Фольклор та етнографія» (2011 р., 3 місце);

-                        Ветощук Лілія – диплом за участь у Міжнаціональному фестивалі «Мигівські передзвони» (2008 р., 2 місце);

-                       Кіцнак Ольга – грамота за участь у районному фестивалі дитячої та юнацької творчості «Дивограй» у номінації «Проза» (2009 р., 1 місце); грамота самоврядної організації «Центр Дружби і Творчості» за участь у шашко-шаховому турнірі «Кубок ЦДТ» (2010 р., 1 місце); грамота за участь у IV районному конкурсі «Таланти багатодітної родини» у номінації «Художнє та поетичне читання» (2011 р., 1 місце); грамота за участь у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-фестивалю «Таланти багатодітної родини» у номінації «Художнє виконання» (2011 р., 2 місце); диплом ІІ ступеня за участь у районному Зльоті обдарованої учнівської молоді та вагомі здобутки в пошуково-дослідницькій роботі (2012 р., 2 місце); диплом І ступеня за участь у районному Зльоті обдарованої учнівської молоді та вагомі здобутки в пошуково-дослідницькій роботі (2013 р., 1 місце);

-                       Морикіт Павло – грамота за участь у ІІІ районному Зльоті обдарованої учнівської молоді в номінації «Юні митці – образотворче та музичне мистецтво» (2008 р., 2 місце); призер ІІІ районного огляду-конкурсу стрілецької та повстанської пісні (2008 р., 1 місце);

-                       Кіцнак Микола – грамота за участь у VI районному конкурсі «Таланти багатодітної родини» у номінації «Художнє та поетичне читання» (2013 р., 2 місце);

-                       Зеленчук Анна – грамота за участь у районному фестивалі для дітей з вадами розвитку «Повір у себе» (2013 р., 2 місце); диплом за участь у IV обласному фестивалі творчості «Барви душі» (2013 р.); грамота за участь у районному фестивалі для дітей з вадами розвитку «Повір у себе» (2014 р., 1 місце); грамота за участь у XV обласному фестивалі для дітей з вадами розвитку «Повір у себе» (2014 р., 2 місце); грамота за участь у районному конкурсі дитячої творчості «Подарунок від Миколая» (2014 р., 1 місце); подяка за участь у Всеукраїнському фестивалі дитячої творчості «Єдина країна» (2015 р.).

-                       Мицкан Дмитро – грамота за участь у районному фестивалі дитячої та юнацької творчості «Дивограй» у номінації «Байка» (2009 р., 1 місце);

-                       Пророчук Вікторія - грамота за участь у районному фестивалі дитячої та юнацької творчості «Дивограй» у номінації «Поезія» (2009 р., 1 місце);

-                       Кіщук Роксолана – грамота за участь у І-му районному фестивалі новорічно-різдвяної іграшки (2011 р.); подяка за участь у Всеукраїнському фестивалі дитячої творчості «Єдина країна» (2015 р.).

-                       вокально-естрадна студія «Золотий Орфей» Косівського ЦДТ – грамота за участь у районному молодіжному фольклорно-етнографічному фестивалі «Коляда» (2008 р.); грамота за участь у І районному фестивалі дитячої та юнацької творчості «Дивограй» у номінації «Сценічна мініатюра» (2009 р., 2 місце); грамота самоврядної організації «Центр Дружби і Творчості» за участь у конкурсі «Панночка-2009» (2009 р.); призери районного фестивалю «Коляда» (2010 р.); грамота самоврядної організації «Центр Дружби і Творчості» за участь у шашко-шаховому турнірі «Кубок ЦДТ» (2010 р., 1 місце); грамота самоврядної організації «Центр Дружби і Творчості» за участь у конкурсно-пізнавальній програмі КВІК (2010 р., 2 місце); грамота самоврядної організації «Центр Дружби і Творчості» за участь у конкурсі стінгазет «Веселий калейдоскоп» до Міжнародного Дня сміху (2010 р., 1 місце); грамота за участь у І-му районному фестивалі новорічно-різдвяної іграшки» (2011 р.); грамота самоврядної організації «Центр Дружби і Творчості» за участь у колективній творчій справі «Веселий калейдоскоп» (2011 р., 1 місце); грамота самоврядної організації «Центр Дружби і Творчості» за участь у конкурсі «Дружній шарж» (2011 р., 1 місце); грамота за участь у конкурсі виступів художніх колективів «До нас у гості – наш чудовий край іде Святий Миколай» ІІ-го районного фестивалю новорічно-різдвяної іграшки» (2012 р.);

-                       театральна студія «Ого-го!» Косівського ЦДТ – грамота за участь у конкурсі на кращий казковий персонаж ІІ-го районного фестивалю новорічно-різдвяної іграшки (2012 р., 1 місце); грамота самоврядної організації «Центр Дружби і Творчості» за участь у конкурсі туристичного плаката з нагоди Всеукраїнського Дня туризму за творчу ідею та цілісність композиції (2012 р.); грамота за участь у Всеукраїнському фестивалі мистецтв «Єдина країна» (2015 р.);

Протягом своєї педагогічної діяльності намагаюся шукати шляхи творчого вдосконалення та самореалізації, неодноразово брала участь у семінарах, майстер-класах, творчих конкурсах:

-                       участь регіональному літературно-публіцистичному конкурсі «Зродились ми великої години» (2007 р., 1 місце);

-                       участь у районному молодіжному фольклорно-етнографічному фестивалі «Коляда» (2007 р., 2 місце);

-                       участь у Всеукраїнському семінарі керівників драматичних гуртків, студій, аматорських учнівських колективів (м. Львів, 2008 р.)1 місце);

-                       участь у обласному семінарі керівників гуртків самодіяльного профілю (2008 Р.);

-                       участь у районному огляді читців «Шевченкові думи» (2008 р., 1 місце);

-                       участь у організації проведення Всеукраїнського семінару-практикуму завідувачів відділами організаційно-масової роботи обласних центрів науково-технічної творчості учнівської молоді (2008 р.);

-                       участь у обласному огляді читців «Шевченкові думи» (2008 р., 1 місце);

-                       участь у І обласному конкурсі молодих акторів Оксани Затварської ( 2011 р. );

-                       участь в обласному конкурсі на кращу науково-методичну розробку, навчальних програм, посібників з позашкільної освіти (2010 р.);

-                       участь у обласному семінарі методистів позашкільних навчальних закладів (м. Долина, 2014 р.);

Словник термінів

Продуктивне середовище пізнання – це особливе середовище взаємодії інформаційного, пізнавального, психологічного, педагогічного, яке створює комфортні умови продуктивно-творчій діяльності.

Творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, який вміє відкинути звичайне, шаблонне. Потреба в творчості є життєвою потребою.

Творче мислення – це пізнання чогось нового. Воно є складовою

людського інтелекту.

Творчі здібності – це вміння, а також можливості творчо виконувати якусь роботу, справляти якісь дії, спрямовані на конкретний результат для поліпшення чого-небудь чи кого-небудь.

Творчі можливості – це система психогенетичних та психологічних якостей, інтегральна цілісність природних і соціальних сил людини, сукупність здібностей, можливостей та властивостей до здійснення творчої діяльності, продукування творчих стратегій і тактик у даному процесі, які дозволяють знаходити унікальне, принципово нове рішення проблем, а також забезпечення суб’єктивної потреби особистості у творчій самореалізації і саморозвитку.

Творчість – це діяльність людини, яка породжує щось нове, відрізняється неповторністю, оригінальністю та унікальністю.

Творчий потенціал – це складна система психогенетичних та психологічних якостей, інтегральна цілісність природних і соціальних сил людини, сукупність здібностей, можливостей та властивостей до здійснення творчої діяльності, продукування творчих стратегій і тактик у даному процесі, які дозволяють знаходити унікальне, принципово нове рішення проблем, а також забезпечення суб’єктивної потреби особистості у творчій самореалізації і саморозвитку.

Творчий інтерес – увага, викликана чимось значним, принадним, цікавим, таким, що спонукає до самостійної творчої діяльності, результатом якої є відкриття чогось нового, вирішення якоїсь проблеми.

Особистісно-орієнтоване навчання – навчання, спрямоване на вирішення ключових проблем гуманізації загальної середньої освіти: підвищення престижу шкільної освіти; розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися; подолання труднощів, викликаних генетично та соціально обумовленими відмінностями в рівні розвитку дітей; формування основ базової культури особистості.

Індивідуальність – сукупність своєрідних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.

Індивідуалізація – це процес переходу індивіда до самовизначення. Людина може сама вибирати свій шлях в житті і не залежить від оточуючого її суспільства. При цьому зростає відповідальність за власні дії та вибір.

Диференціація – форма індивідуалізації, коли учні, схожі за певними індивідуальними особливостями, об'єднуються в групи для окремого навчання.

Методи навчання – це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-виховних завдань. 

  

Список використаної літератури

1. Аль Д.Н. Основи драматургії, - Ленінград, 1988.

2. Барко В.І., Панок В.Г., Лазаревський С.В. Психолого-педагогічна діагностика творчого потенціалу особистості учня в навчально-виховному процесі. – Київ -Тернопіль. 2000.

3.  Барко В.І., Тютюнникова А. М. Як визначати творчі здібності дитини?. – К., 1991. – 79 с.

4. Бентлі Е. Життя драми, - Нью-Йорк, 1967.

5. Богданов І.А., Виноградський І.А. Драматургія естрадного представлення. – Санкт-Петербург, 2009.

6.  Бутенко Е. Сценічне перевтілення. – Москва, 2007.

7. Виготський Л.С.  Уява і творчість в дитячому віці: психологічний нарис. – М., 1998.–53 с.

8.     Владіміров С. В. Дія в драмі. Ленінград, «Мистецтво», 1972.

9. Ганзбур Г.І. Українські народні пісні «Засвіти свічку воскову». – Харків: ФОЛІО, 2003.

10. Грабовецький Я. Пісня – життя моє. – Косів: Писаний камінь, 2006.

11. Грачова Л.В. Тренінг: теорія і практика. – Санкт-Петербург, 2003.

12. Гнидь Б.П. Історія вокального мистецтва. – Київ: НМАУ, 1997.

13. Гумінська О.О. Уроки музики. – Тернопіль: Богдан, 2007.

14. Дорошенко Т. Розвиток творчих здібностей на уроках музики:

 методичні рекомендації. – Київ: Поч. школа, 2001.

15. Євтушенко Д., Михайлов-Сидоров М. Питання вокальної педагогіки. – Київ: Мистецтво, 1963.

16. Єкерт Я. 500 музичних загадок. – Москва, 1971.

17. Захава Б.Е. Майстерність актора і режисера. – Москва, 1969.

18. Інформація з навчальних конспектів та Інтернету.

19. Кващук В.Я. Пісенник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.

20. Крісті Г. В. Виховання актора школи Станіславського. – М., 1968.

21. Ладухін Н.М. Одноголосне сольфеджіо. – Москва: Музика, 1988.

22. Лобас О. Чи знаєте ви музику? – Київ: Музична Україна, 1968.

23. Маслій К.С. Виховання голосу співака. – Рівне: ЛІСТА, 1996.

24. Макрідіна Л. Сучасні технології навчання (Формування творчої

особистості) // Рідна школа. – 1997. – №6. – С.46-49.

25. Мочалов Ю. Композиція сценічного простору. – Улан-Уде, 2005.

26. Орелов В. Досвід поетики театру. – Дніпропетровськ, 1997.

27. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових

технологій навчання // Рідна школа. – 1998. – №2. – С.52-62.

28. Пилип’юк Г. Пісенне джерельце. – Косів: Писаний камінь, 2007.

29. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навчальний

посібник. – К.: ІЗМН, 1997.

30. Сараб’ян Е. Акторський тренінг по системі Станіславського.

Настрій. Стан. Партнер. Ситуації. - , 2011.

31. Станіславський К. С.  Робота актора над собою. Художня

література. – М., 1938.

32. Станіславський К. С. Моє життя в мистецтві. – Academia, 1933.

33. Суботіна Л.Ю. Розвиток  уяви у дітей. Популярний посібник для

батьків та педагогів. -– Ярославль: «Академія розвитку», 1997.

34. Судакова І. Від етюду до спектаклю. – Москва, 1969.